Творчість

   

   
      З ім’ям Г. Ф. Квітки-Основ’яненка пов’язано чимало цікавих сторінок історії становлення та розвитку харківського театру у першій половині ХІХ ст., у заснуванні та діяльності якого він брав безпосередню участь. Тут народжувалися та починали cвоє сценічне життя відомі комедії Григорія Квітки, що мали значний вплив на розвиток української драматургії та сценічного мистецтва.

      Любов до театру в Григорія Федоровича виявилася ще в дитячі роки, коли він дивився вистави кріпацьких труп. Юнаком відвідував театральні вистави, що ставилися в Харкові. У родинному маєтку Квіток існував свій домашній аматорський театр, про який дізнаємося з листів Григорія Квітки, вперше надрукованих у праці П. М. Попова. До цієї публікацій про нього мимохідь згадував перший біограф Г. Ф. Квітки — Г. П. Данилевський. Саме завдяки цьому аматорському театрові заприятелювали Григорій Квітка та А. Владимировим, листи до якого засвідчують давню відданість Г. Квітки театральній справі. Він постійно піклувався про склад труп, розшукував і добирав акторів, був фактичним організатором майже всіх театральних починань у Харкові.

Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка

      З кінця XVIII ст. панські домашні театри входили в моду. Свого часу їхню появу заохочувала Катерина ІІ, гадаючи, що народ, який співає та танцює, злого не мислить. Поміщики заводили кріпацькі трупи та збиткувалися з домашніх акторів, як хотіли. Нерідко траплялося, що якогось «барона» чи «графа» після вистави шмагали різками за будь-що.

      Федір Квітка був далекий від такого. Він не змушував своїх селян розважати гостей. У театрі в Основі грали Григорій та його старший брат Андрій, сестри Парасковія, Лизавета, Марія, їхні друзі та сусіди, зокрема майбутній чоловік Марії Федорівни — Зарудний, а також чоловік Лизавети — Смирнитський. В аматорських виставах театру в Основі брав участь давній знайомий Квіток, харківський урядовець М. І. Шредер (на початку осін­нього сезону 1808 р. грав Петрушку), який за кілька років стане директором міського професійного театру. З власного бажання у виставах брали участь кучер Лук’ян і маляр Пантелей.

      Після від’їзду А. Владимирова до Острогорська, де він був справником, а згодом — Повітовим суддею, та з відходом від театру А. Ф. Квітки (обіймав посади предводителя дворянства, потім сенатора, губернатора), домашній театр зазнав відчутних втрат.

«Наш театр падает, — Пише Г. Ф. Квітка до А. Владимирова в 1801 році, — Не иметь нам уже таких хороших и усердных актеров, ни в казачестве, ни в гусарстве нету таких молодцов. Ежели можно только, пожалуйста, собирайтесь к нам. И мы, взваля кулисы и все театральные приборы на сани, поедем по ярмаркам и по большим селам Христа славить».

      Турбота про професійний рівень домашнього театру не по­лишала Г. Ф. Квітку й наступного року. У листі від 22 березня 1802 р. він знову благав А. Владимирова приїхати до Основи:

«Теперь-то случай принятся бы опять за восстановление нашего театра, беднейшего паче всех театров. Ежели же ты не можешь, то поставляй на место свое молодого актера».

Харківський державний академічний український драматичний театр імені Т. Г. Шевченка

Примечание к тексту: отсутствует.
Примечание к баннерам*:

[1] - изображение харьковского государственного академического украинского драматического театра имени Т. Г. Шевченко. Его основателем и первым директором был Г. Ф. Квитка-Основьяненко. В 1920 –1930-е годы на сцене театра выступали В. В. Маяковский, А. Барбюс, Т. Драйзер, А. Зегерс. Истоки истории харьковского театра затерялась где-то в глубине зарождения украинской культуры, хотя официальный отсчет, согласно данным его первого биографа Григория Федоровича Квитки-Основьяненко, он ведет с 1780 года, когда был обустроен для увеселения новоприбывших чиновников и дворян новообразованного Харьковского наместничества.
*то же относится и к фотографиям на странице